Детально про симптоми та лікування хронічного простатиту

Хронічний простатит– одне із найпоширеніших захворювань серед чоловіків зрілого віку. Запалення передміхурової залози суттєво знижує якість життя, стаючи причиною психосоматичних та сексуальних розладів. Відсутність достатніх відомостей про природу цього захворювання робить лікування хронічного простатиту складним завданням, що вимагає великого запасу терпіння як від пацієнта, так і від лікаря.

Класифікація

Американський Національний Інститут Охорони Здоров'я (NIH USA) розробив і запропонував наступнукласифікаціюхронічного простатиту:

• хронічний бактеріальний простатит;
• хронічний небактеріальний простатит (з ознаками запалення та без них);
• Хронічний асимптоматичний простатит.

Сучасні андрологи дотримуються цієї класифікації у діагностиці та лікуванні запальних захворювань простати. Окремо виділяється гострий простатит. Знаючи, до якої категорії належить виявлена патологія, лікар зможе підібрати оптимальну схему терапії та досягти значних успіхів у лікуванні захворювання.

Причини та фактори ризику

Поділ на бактеріальний та небактеріальний хронічний простатит не випадковий. Різні причини захворювання визначають тактику лікування та багато в чому впливають на результат хвороби.

Хронічний бактеріальний простатит

Хронічний бактеріальний простатит виявляється у 10-15% пацієнтів. Безпосередньою причиною розвитку хвороби стає проникнення у простату патогенної та умовно-патогенної флори. За визначенням передміхурова залоза вільна від бактерій. Інфікування простати можливе через уретру, а також гематогенним та лімфогенним шляхом. При обстеженні найчастіше виявляються такі мікроорганізми:

• кишкова паличка (до 95%);
• протей;
• клебсієли;
• псевдомонади.

Представники грампозитивної флори (стафілококи, стрептококи) зустрічаються досить рідко. У ряді випадків відзначається зростання двох та більше мікроорганізмів (мікст-інфекція). Можливе інфікування патогенною флорою (хламідії, трихомонади, гонококи та ін. ).

Виявлені під час обстеження мікроорганізми здебільшого є представниками нормальної мікрофлори. У звичайних умовах вони не завдають шкоди організму і мирно існують на слизових оболонках сечовидільної системи та травного тракту. За певних умов відбувається зростання та розмноження умовно-патогенної флори, що призводить до запалення тканин простати та появи всіх симптомів хвороби.

Фактори ризикурозвитку хронічного бактеріального простатиту:

• недотримання особистої гігієни;
• переохолодження;
• травми статевих органів;
• запальні захворювання сечовидільної системи;
• наявність ІПСШ.

Усе це призводить до зниження місцевого та загального імунітету та закономірного розмноження умовно-патогенної флори у простаті. Ймовірно занесення інфекції через уретру при запальних захворюваннях статевих шляхів. Імовірність розвитку простатиту підвищується при наявному уретриті, циститі, колікуліті.

Хронічний небактеріальний простатит

Виділяють кілька теорій виникнення цієї форми захворювання:

1. Теорія хімічного запалення. Закидання сечі в простату при сечовипусканні призводить до відкладення уратів та розвитку запалення. Уретро-простатичному рефлюксу сприяє звуження сечівника (стриктура) та інші аномалії розвитку.
2. Імунна теорія. Версія заснована на аутоімунному ураженні тканин передміхурової залози в результаті впливу бактеріальних антигенів. Розглядається спадкова схильність до цієї форми патології.
3. Нейрогенна теорія. Порушення іннервації в області тазу провокує застій крові в органах та призводить до розвитку простатиту.

У розвитку небактеріального простатиту особливої уваги також заслуговують такіфактори ризику:

• тривала сидяча робота;
• малорухливий спосіб життя;
• шкідливі звички;
• стреси та емоційні навантаження;
• тривала статева помірність.

Вказані фактори ризику провокують розвиток застійних явищ у простаті, призводять до порушення мікроциркуляції в органах тазу. Мікробний фактор грає роль лише на початкових етапах розвитку хвороби. Надалі його значення знижується, а на перший план виходять аутоімунні процеси та трофічні розлади у тканинах передміхурової залози.

За статистикою, у 85-90% чоловіків виявляється небактеріальний хронічний простатит (не пов'язаний безпосередньо з інфікуванням патогенними або умовно-патогенними бактеріями).

Симптоми

Хронічний простатит зустрічається переважно у чоловіків віком 25-40 років. З віком ймовірність виникнення хвороби зростає. У похилому віці запалення передміхурової залози нерідко поєднується з аденомою – доброякісною пухлиною простати.

Ознакихронічного простатиту:

• тупі ниючі болі внизу живота;
• іррадіація болю в пахову область, мошонку, промежину, поперек, криж;
• посилення неприємних відчуттів під час статевого акту та при дефекації.

Дуже характерні розлади сечовипускання:

• часте сечовипускання;
• виділення сечі малими порціями;
• почуття неповного спорожнення сечового міхура;
• поява або посилення болю при сечовипусканні;
• млявий і уривчастий струмінь сечі.

Останній симптом характерний для аденоми простати, яка нерідко виникає на тлі хронічного простатиту.

При тривалому перебігу хвороби відзначаються розлади у сексуальній сфері:

• зниження лібідо;
• погіршення ерекції;
• скорочення тривалості статевого акту;
• передчасне сім'явипорскування;
• тягнуть біль унизу живота після сім'явипорскування;
• відсутність мимовільної ранкової ерекції.

Хронічний простатит є однією з провідних причин еректильної дисфункції, коли чоловік не може досягати і підтримувати достатню для повноцінного статевого акту ерекцію. Подібний стан суттєво порушує перебіг життя, може стати причиною депресії та інших психоемоційних порушень.

Хронічний асимптоматичний простатит протікає без жодних клінічних проявів. Хвороба виявляється випадково під час обстеження в уролога. Незважаючи на відсутність симптомів, запалення передміхурової залози може призвести до серйозних ускладнень, спричинити еректильну дисфункцію та інші проблеми зі здоров'ям.

Ускладнення

Занедбаний простатит провокує розвиток таких станів:

• абсцес передміхурової залози;
• цистит та пієлонефрит (запалення сечового міхура та нирок);
• везикуліт (запалення насіннєвих пухирців);
• еректильна дисфункція;
• безпліддя.

Чим раніше буде виявлено хворобу та розпочато лікування, тим більше шансів на сприятливий результат захворювання.

Діагностика

Для виявлення хронічного простатиту використовуються такі методи:

Огляд уролога

На особистому прийомі лікар наголошує на скаргах пацієнта. Обов'язково оглядаються зовнішні статеві органи та проводиться пальцеве ректальне дослідження простати. При пальпації лікар оцінює розміри та форму залози. У разі хронічного простатиту орган буде дещо збільшений у розмірах. Процедура поєднується із взяттям секрету простати для мікробіологічного дослідження.

Чотирьохсклянкова проба

Основний метод, що дозволяє виявити запальний процес у простаті та відрізнити його від інших захворювань. Забір матеріалу відбувається у кілька етапів. Вранці, після 5-6 годинного утримання від відвідування туалету, чоловік мочиться у дві баночки – для першої (початкової) та для другої (середньої) порції сечі. У першій порції змивається вміст уретри, у другій – сечового міхура. Третя порція сечі збирається після масажу простати і дозволяє оцінити стан передміхурової залози. Окремо збирається секрет передміхурової залози для бактеріологічного посіву.

В аналізі сечі оцінюються два параметри: кількість лейкоцитів та еритроцитів. При захворюваннях простати рівень лейкоцитів підвищується у третій порції сечі. У нормі їх кількість не перевищує 10 у полі зору.

Мікробіологічне дослідження

Під час проведення трисклянкової проби як оцінюється кількість лейкоцитів, а й береться матеріал для бактеріологічного посіву. За підозри на хронічний простатит лікаря особливо цікавить третя порція сечі. За результатами обстеження лікар може виявити збудника хвороби та підібрати оптимальну антибактеріальну терапію.

Діагностичне значення має виявлення умовно-патогенних бактерій у титрі понад 10³КУО/мл або виявлення однозначно патогенних мікроорганізмів у будь-якій кількості.

Бактеріологічний посів секрету простати

Перед забором третьої порції сечі під час масажу простати лікар бере виділений секрет для бактеріологічного дослідження. Отриманий результат також дозволяє визначитися з діагнозом та тактикою лікування.

Діагностичні критерії хронічного бактеріального простатиту:

• Виявлення у третій порції сечі або секреті простати умовно-патогенних мікроорганізмів у титрі вище 10³Дещо/мл.
• Виявлення у третій порції сечі або секреті простати умовно-патогенних бактерій, кількість яких значно (у 10 разів) вища, ніж у другій порції сечі.
• Виявлення у третій порції сечі або секреті простати патогенних мікроорганізмів.

УЗД

Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити розміри органу та виявити супутню патологію. Нерідко хронічний простатит поєднується з аденомою простати – доброякісною пухлиною.

Принципи лікування

Мета терапії при хронічному простатиті – усунути запальний процес, активізувати кровотік та покращити харчування органу. При виявленні патогенних чи умовно-патогенних мікроорганізмів у високому титрі проводиться їхня елімінація. Особлива увага приділяється корекції способу життя та стимуляції захисних сил організму.

Медикаментозне лікування

Для лікування хронічного простатиту застосовуються наступнілікарські засоби:

• Антибактеріальні препарати вибираються з урахуванням виявленого збудника.
• Протизапальні засоби для зменшення запалення та усунення больового синдрому.
• Засоби, що полегшують сечовипускання (альфа-адреноблокатори, розслаблюючі м'язи уретри та стимулюючі відтік сечі).
• Засоби, що посилюють кровообіг в органах тазу.

Вибір антибіотика залежатиме від виявленого збудника хвороби. При виборі ліків слід враховувати його здатність проникати через гематопростатичний бар'єр та накопичуватися у тканинах передміхурової залози. Цим умовам відповідають кошти із групи фторхінолонів. Для лікування хронічного простатиту також використовуються макроліди та тетрацикліни.

Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урологів, курс терапії антибактеріальними препаратами повинен становити не менше 2 тижнів після встановлення попереднього діагнозу.

При отриманні результатів бактеріологічного дослідження та підтвердження бактеріальної природи захворювання лікування триває до 4-6 тижнів. Такий підхід дозволяє не тільки позбутися збудника хвороби, але й запобігти рецидиву простатиту.

На жаль, які завжди антибактеріальна терапія буває ефективна. Багато мікроорганізмів благополучно існують у секреті простати тривалий час і набувають стійкості до антибіотиків. Бактерії утворюють особливі біоплівки та формують колонії мікроорганізмів, покриті складною полісахаридною структурою. Антибактеріальні препарати здебільшого не здатні проникати через цей біологічний бар'єр, що суттєво знижує ефективність терапії, що проводиться. Уникнути подібної проблеми дозволяє застосування сучасних антибіотиків, здатних не тільки проникати в тканину передміхурової залози та накопичуватися в ній, але також проходити через біоплівки та вражати бактерії, що знаходяться під таким серйозним захистом.

Немедикаментозна терапія

Серед немедикаментозних методів лікування особлива увага приділяється масажу простати. Процедура стимулює кровопостачання передміхурової залози, усуває застійні явища та полегшує виведення секрету. Комбінація масажу та тривалого прийому антибактеріальних препаратів є основним способом позбавити чоловіка неприємних симптомів хронічного простатиту.

Фізіотерапевтичні методи впливу застосовують у лікуванні хронічного простатиту поряд з лікарським впливом. Хороший ефект помічений від застосування ультразвуку, лазерного променя, радіохвиль, при електроміостимуляції. Великою популярністю користується ударно-хвильовий масаж простати (УВМ). Фізіопроцедури особливо показані за наявності еректильної дисфункції як одного із ускладнень простатиту.

Особливу увагу при лікуванні простатиту приділяється дієті. З раціону слід виключити такі продукти:

• алкоголь;
• гостра, пряна їжа;
• смажені та жирні страви (у тому числі страви з м'яса та риби жирних сортів).

Вживання солі обмежується до 5 г на добу. Пріоритет віддається свіжим овочам та фруктам, зелені. Рекомендується готувати страви на парі.

Дотримання дієти прискорить одужання, зміцнить імунітет і допоможе організму впоратися з навантаженням, спричиненим антибіотиками під час лікування хвороби.

Народна медицина

Не всі чоловіки звертаються до лікаря з появою симптомів простатиту. Нерідко чоловіки вважають за краще лікуватися народними методиками, використовуючи базу знань з численних форумів, спираючись на поради друзів, родичів та сусідів. Нехтування власним здоров'ям, відмова від раціональної антибактеріальної терапії та інших традиційних методів впливу загрожує розвитком ускладнень та погіршенням загального стану. Чи не вилікований вчасно простатит може стати причиною еректильної дисфункції. Чи варто ризикувати, якщо можна вчасно звернутися до лікаря та вирішити проблему з мінімальними втратами?

Безумовно, серед методик народної медицини є деякі аспекти, що заслуговують на особливу увагу. Сучасна урологія визнає ефективність багатьох трав у лікуванні хронічного простатиту. Фахівці рекомендують рослинні препарати на основі таких інгредієнтів:

• олія насіння гарбуза;
• грушанка круглолиста;
• городня петрушка;
• звіробій продірявлений;
• золотарник канадський;
• корінь солодки;
• ехінацея.

Окремо або в комплексі ці компоненти стимулюють кровотік в органах тазу, усувають застійні явища і стимулюють імунітет.

Фітопрепарати не позбавлять організм хвороботворних бактерій, але допоможуть прибрати симптоми захворювання.

У комплексі з антибактеріальними препаратами та масажем простати рослинні засоби значно покращують загальний стан та прискорюють одужання.

Профілактика

Зменшити ризик розвитку хронічного простатиту допоможуть наступнірекомендації:

1. Не слід допускати переохолодження всього організму та зони статевих органів, тазу та нижніх кінцівок. У холодну пору року варто носити термобілизну.
2. Необхідно дотримуватися правил інтимної гігієни та використовувати презервативи для захисту від ІПСШ. Найкращою профілактикою інфікування стане відмова від випадкових статевих зв'язків.
3. Слід уважно ставитись до свого здоров'я та вчасно лікувати будь-які захворювання статевої сфери.
4. Не зайвим буде дотримуватись дієти (відмовитися від гострої, смаженої та жирної їжі), а також підтримувати свій організм у тонусі (заняття спортом, фітнес, прогулянки).

Усім чоловікам старше 30 років рекомендується регулярно проходити обстеження у уролога (не рідше 1 разу на рік). З появою будь-яких неприємних симптомів слід звернутися до лікаря якнайшвидше.

FAQ

Чи можна вилікувати хронічний простатит?

Всупереч поширеній думці хронічний простатит успішно піддається лікуванню. При дотриманні всіх рекомендацій лікаря можна позбутися неприємних симптомів простатиту і значно підвищити якість життя.

Чи може хронічний простатит протікати безсимптомно?

Так, такий варіант хвороби виявляється лише після обстеження у уролога.

Чи небезпечний хронічний простатит у партнера для жінки?

Причиною хронічного простатиту нерідко стають інфекції, що передаються статевим шляхом. При виявленні хвороботворного агента лікування повинні пройти обидва партнери. В іншому випадку виникає ризик зараження, а також знижується ефективність терапії, що проводиться, через рецидиви хвороби.

Чи можна займатися сексом при хронічному простатиті?

Так, якщо дозволяє загальний стан і немає проблем у сексуальній сфері (еректильної дисфункції).

Чи можна зачати дитину, маючи хронічний простатит?

Так, якщо функція простати збережена і її секрет виробляється повною мірою. Перед зачаттям дитини рекомендується пройти обстеження та лікування у уролога. Інфекція, що спричинила розвиток простатиту, легко передається жінці. Внутрішньоутробне інфікування плода може стати причиною аномалій розвитку та переривання вагітності.

Як хронічний простатит позначається на потенції?

Хронічне запалення передміхурової залози загрожує розвитком еректильної дисфункції. За такої патології відзначається зниження статевого потягу, зменшується частота і сила ерекції, оргазми стають болючими. У занедбаних випадках статеве життя стає неможливим.

Чи можна вилікувати хронічний простатит без антибіотиків?

Антибактеріальна терапія вважається одним із ключових методів лікування хронічного простатиту. Найчастіше впоратися з хворобою без антибіотиків неможливо.

Чи можна вилікувати хронічний простатит народними засобами?

Позбутися хронічного простатиту одними лише методиками народної медицини не вдасться. Для досягнення оптимального ефекту проводиться комплексне лікування з використанням антибіотиків, рослинних препаратів, протизапальних засобів та методів фізіотерапії.